Методика роботи з підручниками з природознавства та іншими засобами навчання учнів у початкових класах

Підручник як засіб навчання має велике значення в організації навчально процесу в школі. За допомогою підручника учні отримують визначений програмою об’єм знань, знання подаються дітям у певній системі, за допомогою підручника учні навчаються самостійно працювати з книгою, мають змогу конкретизувати і уточнювати отримані знання малюнками, фотографіями, схемами, таблицями, картами. Відомий методист професор В.П. Буданов писав: «Без підручника викладання втрачає точність і визначеність. Підручник забезпечує певний рівень знань».

До роботи з підручником ставляться такі вимоги:

а) навчання молодших школярів виділяти головну думку в прочитаному;

б) опрацювання текстів різних видів та завдань, поданих до них; тут слід звертати особливу увагу на тексти, які ставлять за мету формування прийомів навчальної діяльності;

в) організація самостійної роботи за підручником.

Починаючи з першого уроку природознавства, вчитель ознайомлює дітей з підручником, звертаючи увагу на зовнішнє оформлення, на форзац, пояснює значення умовних знаків, знайомить із казковими героями, які будуть допомагати учням у навчанні. Вчитель нагадує учням про бережливе ставлення до підручників, пояснює, як можна зберегти підручник.

Матеріал підручника складається з статей, ілюстративного матеріалу (малюнки, фотографії, схеми, карти, таблиці), запитань та завдань і додаткового матеріалу (казки, вірші, загадки, прислів’я, ребуси, цікавий матеріал про об’єкти і явища природи).

Статті в підручниках 1-го та 2-го класів невеликі за об’ємом, надруковані крупним шрифтом. Поступово в 3-іх, 4-их класах об’єм статей збільшується.Так як навички читання в учнів формуються поступово, то і методика роботи зі статтею з класу в клас змінюється. У першому класі та в першому півріччі другого класу перший раз на уроці статтю читає вчитель, щоб учні мали змогу цілісно сприймати матеріал, другий раз читати статтю можна запропонувати сильним учням. У другому півріччі другого класу можна поступово залучати до першого читання статті сильних учнів, а друге читання можна запропонувати середнім за рівнем розвитку читацьких навичок учням. У третьому класі учнів поступово привчають до читання мовчки. У четвертому класі, так як об’єм статей значно зростає на уроці можна читати не всю статтю, а частину залишати для опрацювання вдома, за умови, що навчальний матеріал розбирається і вивчається на уроці. Деякі статті, що містять складний для запам’ятовування матеріал, не переказуються. Наприклад, «Горизонт», «Як орієнтуватись на місцевості», «План місцевості».



Перед роботою з більшістю текстів підручника діти ознайомлюються з новим матеріалом, розглядають наочні посібники. Виключення можуть складати тексти, що містять вже більш менш знайомий учням матеріал або нескладні за змістом статті в 4-му класі. Найважливіші слова у статті вчитель пояснює перед читанням тексту. Кожне нове слово вчитель записує на дошці, читає і пояснює його значення, пропонує одному – двом учням повторити слово.

Важливою метою роботи з підручником є навчання дітей виділяти головне в тексті. До роботи з статтею перед учнями обов’язково ставиться запитання, на яке вони мають дати відповідь, прочитавши текст. Після читання статті для глибшого розуміння її застосовують докладний розбір за запитаннями, проводять вибіркове читання найбільш важливих частин тексту. Користуючись підручником, учні повинні відповісти і на ті запитання, на які в тексті відповідей у прямій формі може і не бути. Такі запитання спрямовують учнів на осмислення тексту, виявлення найдоступніших для розуміння зав’язків між предметами, явищами, їхніми ознаками, властивостями.

Важливим видом роботи з підручником є робота з ілюстративним матеріалом. Кольорові ілюстрації впливають на емоції дітей, що підвищує рівень сприймання тексту, допомагає уточнити та конкретизувати уявлення дітей про предмети і явища. У процесі роботи з ілюстраціями доцільно налаштувати учнів на те, що малюнки треба розглядати уважно, не пропускаючи характерних ознак рослин чи тварин. Але щоб учні виділили основне, треба поставити їм запитання, які спрямують увагу дітей на важливі сторони предмета, допоможуть з’ясувати його суттєві ознаки. Ілюстративний матеріал можна використовувати як до читання статті, так і після. У таких випадках будуть розв’язуватись різні дидактичні завдання. У першому випадку малюнок, фотографія чи схема будуть готувати дитину до сприйняття нової інформації, а в другому допомагатимуть закріпити її, поглибити знання про певний об’єкт чи явище, розкрити нові його якості.

Широко використовуються на уроці і наведені в підручнику запитання і завдання, що допомагає глибше і свідоміше розуміти навчальний матеріал. За характером і дидактичним призначенням можна виділити а) запитання і завдання, які використовуються для роботи з текстом підручника і з малюнками; б) завдання, що потребують попередніх спостережень за природою та працею людей або виконанням певних дослідів; в) завдання і запитання творчого характеру. Розрізняють такі види завдань і запитань: а) на просте відображення – відтворення вивченого матеріалу; б) порівняння процесів чи об’єктів природи; в) встановлення причини певних явищ; г) встановлення взаємозв’язків у природі; д) завдання практичного характеру.

Одні запитання і завдання подано перед текстом, інші – після нього. Перші з них призначені підготувати дітей до засвоєння статті, допомогти пригадати раніше вивчений матеріал, створити проблемну ситуацію. Другі використовуються після читання статті. Вони спрямовують увагу учнів на виділення в тексті головного, допомагають визначити причинно-наслідкові зв’язки, поглиблюють і закріплюють знання. Деякі завдання учні виконують вдома при підготовці до наступного уроку з природознавства. Учитель може додатково розробляти запитання і завдання, які сприяли б активізації роботи учнів – спонукали їх до мислення.

Робота вчителя з підручником повинна бути творчою. Запитання і завдання підручника подані тільки для практичної допомоги вчителю в організації навчальної діяльності дітей. Враховуючи місцеві умови і рівень підготовки учнів, учитель може збільшити кількість завдань і запитань або скоротити їх, ввести нові, складені з урахуванням особливостей природи і господарства рідного краю. Учитель повинен враховувати і індивідуальні особливості учнів – сильним учням пропонувати складніші запитання і завдання.

Для розвитку пізнавальної активності учнів, зацікавлення навчальним матеріалом в підручниках розміщено додатковий матеріал, а також протягом всього навчального року учнів супроводжують казкові герої – Їжачок – Хитрячок, Сойка Синьокрилка, Карасик Золотенко, Сонечко Семикрапочка, в третьому класі до них приєднуються ще й рибка-мандрівник Немо, Дракончики-повітроплавці, пан Кріт, хлопчик Струм, Мудрий Лісовичок, пані лікар Калина Пігулко.

Також учнів залучають і до інших засобів навчання: енциклопедій, науково-популярних книг та журналів, телепередач, інтернету. Спочатку вчитель приносить на урок цікавий матеріал, розповідає учням та знайомить із джерелом інформації. Поступово залучають і учнів до такої роботи, пропонуючи їм знайти цікавий матеріал в енциклопедії, журналі. На перших етапах – це невеликі усні повідомлення, а в 3-4-х класах вже можуть бути і письмові повідомлення чи проекти. У програмі з природознавства наголошується: «Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності. Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Добре, коли до цієї роботи підключаються і батьки. Програмою з природознавства рекомендовано учителю при виконанні низки завдання співпрацювати з батьками.


0002317317115564.html
0002418556675790.html
    PR.RU™